ЗАЗ 1103 Славута 2014 року

Перше моє авто після автошколи. Цікавий досвід. Дісталася скажемо у спадок. Батько зробив повну обробку авто «мотюлем», авто не гнило.
Машина супер дешева в обслуговуванні.
Щоб часто щось ламалося, не скажу, але постійні хвороби були. Тросик щеплення, рвався раз в рік точно. Датчик оборотів, кожні кілька місяців міняв.
Решта вроді норм була. Ціна запчастин супер дешева, але якість жахлива.
Із плюсів, воно їхало і було по кишені. І можна накачати руки, там підсилювача керма немає.
Комфортно їхати було 90-100. Далі вже ревіло надто гучно. І машина була, як жива, все рухалося і це страшно. Гальма там відсутні, але на той час призвичаївся і гальмував норм, знав коли починати гальмувати.
Навіть зимою проблем особливих не було, але нюансів купа. При найменшому дощику лобове скло пітніло, і ти нічого не зробиш з тим. Той дуйчик то жах. Зимою в мороз звідти летів сніг. Як згадую, аж тіпає. Якість матеріалів супер погана. Комфорт відсутній і навіть від’ємний. Світло від фар, як від свічки, однієї. Склоочисник виконує свою функцію тільки з легеньким дощем, у іншому випадку там ніц не видно. Багажник там є і в принципі для моїх потреб його вистачало.
Доречно буде сказати, що в машину влазило 3-є чоловік вагою по 100 кожен і ми могли їхати.
Чи я б колись купив це авто собі, навряд.
Чи я б купив це авто, як перше, для навчання – теж ні.
Чи я б хотів на ньому ще поїздити – точно ні.