Сеат Кордоба 1997 року

Користувався цим автомобілем більше 10-ти років і дуже задоволений. Найбільше сподобалась дешевизна запчастин, хоча ламається він не часто. За весь час поміняв підшипники ступеці задніх коліс (можливо через те що вантажив багато у багажник, який в даному автомобілі ну дуже великий, а відповідно і вмістимий) та бензонасос, який як виявилося можна було і не міняти, а лише почистити ситечко. Двигун в моїй версії був 1.4 см3, для мене вистачало оскільки я є прихильником приказки ” не поспішай, а то встигнеш☺”. Двигун не вибагливий, оскільки прекрасно почував себе навіть на бензині АІ-92 та показував середній розхід 6.5-7 літра на 100 км. Підсилювача керма не було, але він в цьому авто і не потрібен, оскільки автомобіль легкий і кермо рухається без великих зусиль. Салон просторий (не менший за салон Октавія Тур), виготовлений з якісних матеріалів, сидіння в мене були обтягнуті цупким велюром дуже приємним на дотик та зносостійким, який не затирається. Оптика з шклом, а не пластмасою як в сучасних авто, яку потрібно регулярно полірувати. Кузов оцинкований, який не іржавіє. Декілька царапин які були зроблені за час експлуатації затьгнулися плівкою та далі не іржавіли. З мінусів мого авто: не вистачало влітку кондиціонера, якого не було в моїй комплектації, а авто темно синього кольору, хоча взимку пічка справлялася на відмінно. Зато взимку підводили замки дверей, які часто-густо замерзали, особливо коли після відлига вдаряв мороз. При чому двері могли відчинитися, а тоді просто не зачинятися, поки автомобіль добре не прогріється. В таких випадках я притискав двері та натискав кнопку і вони тримались і не відчинялись, а коли салон нагрівався і замок розмерзався – піднімав кнопку, відчиняв двері та зачиняв їх. З радістю б придбав такий автомобіль з кліматичною системою та виготовленим в даний час.