Лексус ЕС 2013 року

Брав з США, сам відновлював. Орієнтиром був ES 300 2002 року, хотілося “такий самий, але новіший”, проте виявилося, що нова машина вже зовсім не така комфортна. Нажаль я тут її не тестував, купував фактично на довірі до виробника – сам винен. З негативу – машину зробили жорсткішою, сидіння стали взагалі не зручні. Замість очікуваного “дивану на колесах” отримав якийсь компроміс між комфортом і спортивністю. Воно б і нічого, хто не має досвіду, то вважають авто комфортнив і навіть спотривним, але це зовсім не так, тим більше за його ціну – можна було за цю ціну залишити і старий ES 2002 і Ford Fusion 2014, той, що Mondeo. У порівнянні з ними машина і не комфортна і не спортивна і це сумно. Особливо якщо ще й подивитись на невиразний дизайн салону.
Тепер позитив. Гібридна установка розкішна – плавність тяги дуже гарна, у режимі смотр навіть по прямій стартує не погано, при цьому витрати коливаються 5,5 в режимі пенсіонер їде по голольоду, до 8,5 у режимі швидше потоку. В середньому в потоці 7.5. Шумоізоляція не прям от гарна, але враховуючи, що двигун працює практично завжди в спокійному режимі, то в салоні досить тихо. Музика не Марк Левінсон, звичайний Піонер, проте грає не погано. До Марка далеко, але Харман-Кардону на Субарі Форестері дає три фори.
Ще особливість – багажник не великий, сидіння не відкидаються і ніякого лючка теж немає. Не принципово, для сім’ї вистачає впритик, якщо не брати у відпустку весь гардероб.
Чи рекомендував би я це авто? Складно, бо саме по собі воно не погане. Якщо ви любите Тойоту – так, беріть. Інакше – мабуть ні, за менші гроші є інші достойні машини, навіть у класі японський преміум.