КІА Cід 2007 року

за десять років експлуатації склались такі враження: достатньо місткий надійний автомобіль (ріст – 190, за мною можна були сидіти пасажиру), без застережень дозволяв робити великі пробіги, триматися в потоці на автобанах, і вливатися в потік; достатньо компактний для паркування в великих містах; слабенька шумоізоляція; не вистачає 6-ї передачі (140 км/г ~ 4400 об/хв); замалий кліренс (якби не він – взяв би новий сід знов) 1.4 двигуна вистачає, якщо нема вимог до динаміки, хоча при достатній “розкрутці” тягне добе і впевнено навіть з 1.4; з 1.4 кожний додатковий пасажир – це + 0,5л/100 км; витрати палива залежать від стилю водіння (на трасі: я – 6,2, дружина – 5,2); двигун безпрблемний, на обертах вище 4000 трохи підбирає масло; ремонти: передні стійки стабілізатора – ходять до 20 тис. км. – задні – в 2 рази довше; рідні амортизатори – до 100, підшипник зчеплення загудів на 120; підшипник ступиці – на 170 тис; 2 рази мінялися “плаваючі” сайлентблоки цапфи; рейка – 180 тис; втулки – приблизно раз на рік; катушка свічки – на 190; лобове скло – по глупості (в спеку направив холодну воду – лопнуло); форсунки омивача – 3-4 рази (від і30 підходять – значно дешевші); фарбування: в декількох місцях о фронту почав облазити лак (десь після 8 років), при наявних сколах покриття, слідів корозії не проступило ніде (лиш 1 місце: зліва кріплення сидіння водія – там клав щітку для снігу); газ – дешевше, часом бувала невеличка детонація при виборі “зависокої” передачі, відчуття втрати динаміки не відчув