Джилі Емгранд (ЕC7) 2013 року

Пересів на Емгранд з Лади, тому відгук можу зробити хіба що порівнюючи ці два авто. Машину брав з рук, трирічною, у хорошому стані, вже з ГБО.
Перше, що відчув, коли сів за кермо – машинка дуже тиха і плавна, шумка справді хороша, рухається з місця тихо і м’яко, кермо можна викручувати самим мізинцем. Гальмує до речі також плано і без ривків (екстренне гальмування так само спрацьовує на ура – стає як вкопана). Але доїхавши до першої ж невеличкої вибоїни, відчув ту вибоїну до останнього камінчика власною п’ятою точкою, те ж саме відбулось і з лежачими поліцейським – підвіска просто дубова. Хороший бік у цьому теж є – на жодній ямі я підвіску так і не ‘пробив’. Але по нерівній дорозі їхати дуже некомфортно, навіть в порівнянні зі старенькою Ладою з підубитими стійками.
Приємно порадував салон – місця море, як спереду, так і ззаду, в середині затишно і солідно. В багажник теж можна купу всього напхати, місця вистачить. Приборна панель проста і зручна, в темряві світиться приємним блакитним світлом; клімат-контроль – просто шикарна штука, рятував як влітку так і взимку; парктронік – теж не раз пригодився; вбудована магнітола і та сподобалась – читає диски і купу форматів з флешки.
По витратах пального: на газу на трасі вкладався в 9 літрів при середній швидкості 100-120. На газу, щоправда, підтуплює при розгоні, але то напевне проблема всіх авто з ГБО.
Потім виліз бік взимку – не знаю, чи то проблема конкретно цієї машини, чи у всіх Емграднів так, – якщо не прогріти зранку хоча би хвилин 7-10, то при початку руху починає дико смикатись, і так ривками їде може хвилин зо 10; мало того, при прогріванні на холостих обороти постійно стрибають і вона час від часу глохне, скільки не догазовуй (гріти пробував і з увімкненим і з вимкненим газом).
Коротше, це мене напрягло, так само як і жорстка підвіска, і вирішив я дочекатись весни і машинку продати. Щойно вирішив, як за тиждень розбив – на слизькій дорозі добряче понесло (швидкість під 70 була), з заноса вийшов некрасиво – прямо в газельку, покрутився, а потім ще задом приклався у відбійник. В результаті дізнався про автівку ще дві речі:
– матеріал м’який: весь передок зім’явся, погнувся ланжерон, радіатор заледве не в моторі опинився, шматки бампера, фар і ще бозна-чого розкидало метрів на 50 по траекторії заноса, щось заклнило в коробці, капот склався в гармошку, а під капотом такий собі фаршик вийшов дрібнозмелений – це при тому, що у газельки погнувся бампер і… все.
– безпека на висоті: подушки безпеки постріляли вчасно, нас в машині їхало двоє на переденіх сидіннях – на обох ні подряпити (у мене навіть окуляри цілі лишились).
Після того, як відтягли її на СТО, буквально за 2 дні всі місця, де потріскадась/полущилась фарба, взялись іржею – фактично на очах машина проіржавіла. Ремонтувати передумав, коли почув ціну ремонту, тому в якому стані була, такою її і продав. От власне і весь мій досвід користування Джилі Емгранд.
Хоча за ці гроші якесь інше авто такого ж класу і віку знайти дуже проблематично, другий раз я би Емгранд не взяв.